Віталіна Кіяшко — бажана дитина своїх батьків. Можливо тому вони — Дмитро Демидович — вчитель історії і Надія Федорівна — вчителька математики до народження дівчинки зібрали все найкраще для неї, що могли і хотіли дати. І вроду, і розум, і доброту, і ніжність, і наполегливість, і талант. Багато чеснот у сімнадцятирічної Віталіни. Вона хороша донька, щира людина. Зразковою ученицею була в школі, а тепер — у національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут». Там дівчина здобуває спеціальність хіміка-технолога. Вона вже студентка другого курсу.
Але сьогодні мова не про навчання, не про справу всього життя, про яку мріє і яку набуває дівчина, а про її улюблену справу. Її хобі — виготовлення прикрас з бісеру. Найчарівніші, найдивовижніші, і всі лише в одному екземплярі.
До 13 років Віталіна бісером не захоплювалась. Можливо мала була, а можливо на той час не було це цікаво. Першим поштовхом до цього ремесла був урок праці, на який вчителька виробничого навчання Любов Василівна Бак попросила принести ліску, бісер, бо будуть виготовляти вироби з бісеру. І дівчатка принесли, що в кого було.
— Пам'ятаю, — каже Віталіна, — мені хтось дав ліску, бісеру у мене трохи було. І мені ця ніжна робота дуже сподобалася. Найкращі вироби з бісеру серед однокласниць виходили у Віталіни. Дівчинка так захопилась виготовленням прикрас, було, прийде зі школи, поробить уроки, і ні гуляти, ні на дискотеку не йде, а чаклує з дрібними різнокольоровими бісеринками та тонесенькою ліскою. Часто Віталіна приносила до школи показувати подружкам свої нові вироби. Це були ланцюжки, намисто, кольє, браслети. А згодом подруга і однокласниця Віолетта Прасол подарувала Віталіні свою книжку під назвою «Бісер», з якої юна майстриня черпала знання і навички виготовлення нових виробів. Віталіна Кіяшко відвідувала гурток у районному центрі юнацької та дитячої творчості, що вела Любов Петрівна, де разом з членами гуртка фантазувала з виробами.
Згодом у Віталіни відбулася персональна виставка її виробів з бісеру в стінах рідної школи, від якої і гості, які приїхали на той час на педраду, і господарі були просто в захваті.
Простір для творчості відкрили Віталіні нові книги та журнали, які придбала мама в Києві в спец магазинах під час вступу в навчальний заклад.
Ось тоді народилися неймовірної краси снігові кольє, різного виду намиста, візерунчасті браслети, буси, чохли для маленьких дзеркалець, середньовіковий шолом з бісером, найсучасніша краватка та багато інших виробів. Краватку вона виготовила на спеціальному пристрої, що змайстрував татко.
На фото ви бачите Віталіну з розмаїттям своїх виробів. На голові той самий шолом з бісеру, на шиї — різні кольє. А в руках вона тримає власноруч виготовлене улюблене мамине намисто, яке вона часто одягала і гордилась донькою. Впевнена, матусі до вподоби були б й інші вироби своєї доньки.
Знайшов в тексті помилку?Будь-ласка виділи її та натисни Ctrl+Enter
Категорія: Люди | Додав: grantand (23.02.2008)
| Автор: Галина Шевченко
Леонiд
ПРАВДА
bebus
Віталіна Кіяшко — бажана дитина своїх батьків. Можливо тому вони — Дмитро Демидович — вчитель історії і Надія Федорівна — вчителька математики до народження дівчинки зібрали все найкраще для неї, що могли і хотіли дати. І вроду, і розум, і доброту, і ніжність, і наполегливість, і талант. Багато чеснот у сімнадцятирічної Віталіни. Вона хороша донька, щира людина. Зразковою ученицею була в школі, а тепер — у національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут». Там дівчина здобуває спеціальність 
Cтворено 
